Листопад на території виноградарської зони України відзначався доволі теплою погодою із помірними опадами. Середньомісячна температура повітря становила 5–6⁰С тепла, в Одесі +8⁰С. Максимальні температури повітря підвищувалися до +16…+18⁰С, у Херсоні – до +21⁰С. Мінімальні температури повітря знижувалися до 4–7⁰С морозу, по Одесі – до 1⁰С морозу. Кількість опадів за листопад склала: в Ужгороді – 78 мм, Одесі – 26 мм, у Миколаєві – 30 мм, у Херсоні – 33 мм, у Запоріжжі – 44 мм (https://rp5.ua/).
Погодні умови осені не спричинили негативного впливу на збереженість бруньок винограду. А закладання в них суцвіть залежало від ділянки, сорту, навантаження кущів, системи захисту насаджень від шкідників і хвороб протягом вегетації та інших факторів. Тому для одержання запланованого урожаю перед обрізуванням кущів в кожному конкретному випадку необхідно керуватись даними потенційної плодоносності, збереженості вічок і розрахованими на їх підставі нормами навантаження. При обрізуванні виноградних кущів необхідно пам’ятати, що при загрозі зниження температур до критичних для винограду значень (січень – середина лютого), навантаження їх вічками треба збільшити на 15–25%, враховуючи можливу загибель останніх.
Визначення ембріональної плодоносності вічок у різних сортів винограду показало, що у поточному році вона знаходиться в межах середньобагаторічних значень і дозволяє за умови достатнього навантаження кущів очікувати добрий врожай винограду у майбутньому році. Дещо гіршою є плодоносність на ділянках, що пошкоджувались під час вегетації хворобами та були перевантажені урожаєм.
Обрізування кущів необхідно починати на ділянках морозостійких сортів винограду із добрим розвитком і визріванням однорічних пагонів і високою збереженістю вічок. Якщо однорічні лози кущів визріли менше, ніж на 50%, такі насадження слід обрізати тільки після несприятливого періоду із сильними морозами, зазвичай це друга половина лютого.
На молодих (1–2 річних) виноградниках, з метою попередження пошкодження майбутніх штамбів, а особливо місця спайки, обов’язковим є підгортання кущів шаром ґрунту 20–30 см.
На виноградниках, міжряддя яких не були оброблені під зиму, необхідно провести глибоке розпушування ґрунту з внесенням органо-мінеральних добрив, використовуючи сприятливі умови зими. Розпушування орного шару краще проводити чизелями без його обертання, плоскорізами та ін.
При візуальному обстеженні кущів, під корою та у тріщинах штамбів виявлені зимуючі лялечки гронової листокрутки на всій обліковій площі, чисельність яких становить від 1,3 до 2,5 екз. на заселений кущ, максимально – до 12 екз./кущ проти 0,9 екз./кущ та максимальної чисельності – до 10 екз./кущ у минулому 2020 р., що свідчить про зростання чисельності гронової листокрутки на виноградниках.
При мікроскопіюванні вічок під лусочками виявлені живі особини павутинних та чотириногих кліщів. Зимуючий запас павутинного кліща в середньому становить від 0,2 до 1,5 екз./бруньку, чотириногих кліщів (повстяного, брунькового та листового) – в середньому від 0,5 до 2,7 екз./бруньку. Дані вказують на зростання та накопичення чисельності кліщів на виноградниках через те, що боротьба із ними практично не ведеться.
На рослинних рештках у великої кількості фіксуються зимуючі ооспори мільдью. У вічках зберігається великий запас зимуючого міцелію оїдіуму. Мікробіологічними посівами на тверде агаризоване середовище виділені практично в кожному зразку міцелії сірої гнилі, перитеції збудника чорної гнилі, пікніди та склероції білої гнилі. Методом пророщування спор на відібраних зразках однорічних пагонів ідентифіковано збудників чорної плямистості (альфа та бета спори) та антракнозу, хвороб, які першими починають розвиватися і уражувати молоді вегетативні та генеративні органи виноградних рослин. При застосуванні методу вологої камери встановлено дуже високий коефіцієнт інфекції альтернаріозу.
Таким чином, візуальні маршрутні обстеження виноградних насаджень та ретельний лабораторний аналіз відібраних зразків лози та рослинних рештків свідчать про збереженість високого інфекційного запасу шкідників та хвороб на виноградних насадженнях, життєздатність яких знаходиться на високому рівні, що зумовлює добре збереження шкідливих організмів у зимовий період та свідчить про те, що виноградники України мають високий природний інфекційний фон, який збережеться до початку вегетації 2022 р.

Повернутись до стрічки новин