(Українська) Довідка про стан виноградних насаджень України після весняних заморозків на 25 квітня 2017 року
Published: 25.04.2017 y., 04:16 | Author: Кузьменко Артем
Різке погіршення погоди в Україні відбулося у зв’язку з тим, що країна опинилася “затиснутою” між двома циклонами. У зв’язку із вторгненням арктичного повітря в період з 17 квітня по 21 квітня, температура повітря знижувалася до 0,0 – мінус 3,0 °С (на Закарпатті до мінус 0,4 – мінус 2°С), а на поверхні ґрунту температура опускалася до мінус 1,0 – мінус 3,0 °С. У ніч на 25 квітня інтенсивність заморозків зросла у повітрі до мінус 3 – мінус 4 °С, а на поверхні ґрунту – до 5 °С морозу. Причому, уздовж узбережжя Чорного моря температура повітря не опускалася нижче 0 °С, а на поверхні ґрунту – нижче мінус 1 °С. Небезпека заморозків зберігається по теперішній час. Опади спостерігалися у вигляді дощу і мокрого снігу, їх кількість з 17 по 24 квітня склала по Запоріжжю і Херсону 83 і 71 мм, Миколаєву – 38 мм, а по Одеській області 57-67 мм (дві місячні норми), на Закарпатті інтенсивних опадів у вигляді снігу не спостерігалося. Висота снігового покриву у деяких районах виноградарської зони досягала 23-40 см, на 24 квітня сніговий покрив розтанув.
Ступінь пошкодження винограду весняними приморозками залежить від фази розвитку рослин. У виноградарській зоні України лоза на момент весняних приморозків була у фазі сокоруху. Вічка у цей період збільшились в об’ємі та набубнявіли. Бруньки у такому стані здатні витримувати пониження температури до мінус 3…4 °С. На окремих ділянках ранніх сортів відмічений початок другої фази вегетації – розпукування бруньок і початок росту пагонів. На вічках спостерігалось розсування покривних лусучок та поява з-під повстяного шару зеленої верхівки пагону з першими листочками. На даній стадії розвитку рослинам завдають шкоди температури при мінус 0,5 – мінус 1,2 °С.
В межах промислової виноградарської зони України відмічене найбільше пошкодження винограду весняними приморозками у північних районах Одеської та Миколаївської областей, а також на Закарпатті, особливо на виноградниках, які закладені без урахування оптимальних екологічних параметрів (в нижніх частинах схилів, північної експозиції, а також в балках). На таких ділянках слід очікувати недобір врожаю винограду. В цьому випадку врожай можна одержати частково за рахунок суцвіть, що збереглися, і частково на окремих сортах за рахунок пагонів, які розвинуться із пасинкових бруньок. Добрий ефект в цьому випадку дає застосування підживлення. Виноградники, які розміщено поблизу крупних водойм та у прибережних районах Чорного моря дещо менше зазнали пошкоджень. Врожаї на таких ділянках будуть на рівні минулого року, а при хорошій агротехніці і захисті можуть перевищити минулорічні показники.
Директор ННЦ «ІВіВ ім. В. Є. Таїрова», академік НААН України | Власов В. В. |