РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо технології вирощування винограду в зимово-раннє-весняний період 2014 року
Опубліковано: 14.01.2014 р., 14:14 | Автор: Кузьменко Артем
У виноградарський зоні України у грудні 2013 р. спостерігалася порівняно тепла й суха погода. За даними, середньомісячна температура повітря за грудень склала 0,9°С, що на 0,8°С вище норми. Січень 2014 р. також був в середньому теплішим за норму на 2,6°С і середня температура була позитивною і склала + 0,3°С. Наприкінці січня мінімальні температури повітря знижувалися до мінус 24°С (Роздільна), мінус 19°С (Болград, Сарата), мінус 17 °С (Ізмаїл), мінус 16°С (Одеса). У лютому погода носила нестійкий характер — перша декада була морозною з температурою -5°С (на 4°С нижче норми), а друга й третя були теплішими за звичайне на 2-3°С. Кількість опадів за грудень становила 2 мм або 4 % норми, за січень — 73 мм або 204 % норми, за лютий — 18 мм або 54 % норми.
Аналізи лози, відібраної після морозів, які спостерігалися наприкінці січня, свідчать про різний ступінь пошкодження бруньок винограду. Так, у південно-західних районах Задністров’я Одещини (Ізмаїл, Болград, Татарбунари) загибель центральних бруньок у зимуючих вічках коливається в середньому, у технічних сортах винограду європейського походження від 10 до 20%, у столових не перевищує 30%. У дещо меншій мірі пошкоджені виноградники в окремих приморських районах Одеської області зокрема в Овідіопольському. Загибель центральних бруньок більшості технічних сортів тут не перевищує 15%, столових – 20%. Під час обрізання таких насаджень винограду потрібно буде застосовувати рекомендовану для конкретного сорту систему обрізування.
З просуванням уздовж північного берега Чорного моря від Одеси на схід, ситуація зі збереженістю вічок винограду помітно погіршується. Так, на промислових виноградниках ПАТ «Коблево» Миколаївської області загибель центральних бруньок у зимуючих вічках коливається від 10% (сорт Каберне Совіньон) до 44% (сорт Бастардо магарачський).
На неукривних виноградниках Запоріжжя, ситуація ще гірша, в окремих столових сортах (Кодрянка, Кеша, Ланка) загибель центральних бруньок значна і навіть критична (82-99%), в цьому випадку не виключено пошкодження однорічних лоз. На таких виноградниках цього року потрібно буде застосовувати спеціальні прийоми обрізування кущів, які описані нами нижче.
На виноградниках Закарпаття критичних для культури винограду температур не спостерігалося, тому кущі тут перезимували значно комфортніше.
Після визначення процентної кількості загибелі вічок, приступають до обрізування, збільшуючи довжину плодових стрілок і рівень навантаження пошкоджених рослин на відповідну величину.
Різний ступінь пошкодження бруньок у вічках передбачає і різні підходи до обрізування кущів, застосування комплексу спеціальних агроприйомів.
У разі пошкодження у вічках до 70% центральних бруньок можна гарантовано отримати гідний врожай, збільшуючи навантаження кущів вічками. Одним із способів підвищення навантаження можна розглядати посилення плодової ланки, при обрізанні якої залишають не одну, а дві плодові стрілки. Слід так само враховувати неоднорідність характеру пошкоджень вічок по довжині лози. Наприклад, якщо більше центральних вічок загинуло в нижній частині пагону, то довжину обрізування плодової стрілки збільшують, а якщо основна загибель спостерігається у верхній частині лози, то обрізку проводять на довжину властиву даному сорту, залишаючи при необхідності на кущі певне число посилених ланок.
У разі пошкодження 70-90% центральних бруньок у вічках, рівень навантаження кущів слід збільшити, залишаючи на кущі всі нормально розвинені пагони і обрізаючи їх при цьому на 8-12 вічок. На ріжках і багаторічній деревині високоштамбових кущів додатково слід залишити 2-3 вічкові сучки для відновлення прийнятого формування куща в наступному році. З огляду на те, що даний прийом досить ускладнить обрізування кущів наступного року, його слід застосовувати на обмеженій площі насаджень.
При пошкодженні 90-100% центральних бруньок основна мета обрізування має бути спрямована на збереження або відновлення прийнятого формування кущів, так як урожай отримати в цьому випадку практично неможливо. Особливу увагу, в цьому випадку, приділяють стану тканин однорічних пагонів і багаторічної деревини. При такому ступені пошкодження кущів обрізування всіх однорічних пагонів проводять на 2-3 вічка, а для відновлення використовують пагони, які розвинуться зі сплячих бруньок і більш морозостійких кутових вічок.
Якщо морозом пошкоджена деревина багаторічних штамбів кущів, їх надземну частину доведеться відновлювати заново, шляхом зрізу штамбу біля основи на зворотний ріст – «чорну голову».
За даними фітосанітарних обстежень, які щодекадно проводяться співробітниками лабораторії захисту рослин ННЦ «ІВіВ ім. В.Є.Таїрова» на виноградних насадженнях практично повністю збережений осінній запас зимуючих стадій збудників хвороб і шкідників, чому сприяли погодні умови зими 2013-2014 рр.
Дані обстежень виноградних насаджень (3-я декада лютого – 1-а декада березня 2014 р.) підтверджують високий запас зимуючих ооспор мілдью (збудник Plasmopara viticola Berl. et Toni) в опалому ураженому листі і ягодах. У бруньках зберігається запас міцелію оїдіуму (збудник Uncinula necator Schwein., Burril, (конідіальна стадія Oidium turckeri Berkl.), на багаторічній деревині спостерігається ураження оїдіумом, яке виявляється у вигляді коричневих плям зірчастої конфігурації.
На всіх насадженнях візуально діагностуються пікніди чорної плямистості винограду (збудник хвороби – Phomopsis viticola Sacc.). Мікробіологічними аналізами з відібраних зразків деревини виділений комплекс грибних організмів – сіра гниль (Botrytis cinerea Pers.), біла гниль (збудник Coniothyrium diplodiella (Speg.) і прогресуюча останнім часом чорна гниль ягід (збудник хвороби Guignardia Bidwellii (Ell.) Vial. Et Rav.).
Крім того, у відібраних зразках на лозі виявлений збудник антракнозу Gloeosporium ampelophagum (Pass.).
При огляді штамбів в підв’язковому матеріалі, корі виявлені лялечки гронової листокрутки в кількості від 0.05 екз./ кущ до 2,6 экз./куст на старих насадженнях.
При мікроскопічній і візуальній діагностиці бруньок було відмічено початок реактивації зимуючих стадій павутинних і чотирьохногих кліщів (родини Tetranychidae і Eriophyidae).
У зв’язку з ситуацією, що склалася в кожному господарстві, рекомендується провести фітосанітарні обстеження, і, при необхідності, передбачити ранньовесняні обприскування виноградників проти зимуючих стадій шкідників і хвороб.
Залежно від виявлених видів збудників хвороб в цей період доцільне застосування наступних хімічних засобів:
Коссайд 2000 (1,5-2,0 кг/га) – мілдью;
Полірам ДМ ДФ (1,2 кг/га) – краснуха, чорна плямистість, чорна гниль, антракноз;
Чемп Ультра DP 1,5-2,5 л/га – мілдью, чорна плямистість;
Делан (0,5-1,0 кг/га) – мілдью, чорна плямистість;
Фольпан 80, в.г. (2,0 кг/га) – мілдью, сіра гниль, оїдіум;
Антракол (1,5 кг/га) – чорна плямистість, мілдью;
Хорус (0,5-0,7 кг/га) – мілдью, сіра гниль, оїдіум.
Проти шкідників ефективними ранньою весною є:
Воліам Флексі (0,4-0,5л/га) – комплекс шкідників;
Конфідор (0,25 л/га) – комплекс шкідників;
Еко Ойл Спрей (1,5-2,0 л/га) проти кліщів, червеців, попелиць.
Доцільно разом з пестицидами використовувати допоміжні речовини, типу Кодасайд 950 м.э. (1,5-2,5 л/га) і др., котрі сприяють підсиленню дії пестицидів і оптимізують норму витрати робочої рідини.
У ранньовесняний період на виноградниках можуть застосовуватися і інші пестициди рекомендовані «Переліком пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні…» за умови виконання регламентів їх застосування і рекомендацій компетентних фахівців.
Директор ННЦ «ІВіВ ім. В. Є. Таїрова», академік НААН України | Власов В. В. |