Довідка про стан виноградних насаджень України на 1 березня 2020 року

Опубліковано: 01.03.2020 р., 08:30 | Автор: Кузьменко Артем

Впродовж січня і лютого на території виноградарської зони України спостерігалася надзвичайно тепла погода. Середньомісячні температури повітря були вище нуля й склали у січні від +0,4°С до +2,5°С, лише в Ужгороді цей показник склав 0,3°С морозу. У лютому температура повітря в середньому за місяць була ще вище і склала +1,5°С (Запоріжжя), +5°С (Одеса й Ужгород). Мінімальні температури повітря знижувались у січні до 7°С морозу, а у лютому – до -8°С …-14°С. Максимальні значення температури досягали у січні 8…11°С тепла, у лютому повітря прогрівалося до 14…16°С тепла. Кількість опадів у січні на півдні України склала
16-31 мм, а у лютому 49-57 мм. Стійкого снігового покриву впродовж зимових місяців не спостерігалося.

За результатами аналізу лози після зимового періоду 2019–2020 рр. встановлено, що на основних сортах винограду ембріональна плодоносність центральних бруньок нижча ніж середні багаторічні дані, але в допустимих межах норми. Особливо варто відзначити низьку плодоносність в частині з 1 по 3 вічко однорічних пагонів, до того ж суцвіття не повністю диференційовані. Пошкодження зимуючих вічок незначні. Сумарний вміст вуглеводів в однорічних пагонах окремих сортів винограду дещо більший, ніж 12%, і характеризує лозу як задовільно визрілу.

Обрізування кущів рекомендується проводити на звичайну плодову ланку без зміни норми навантаження. Для плодоношення слід вибирати добре визрілі пагони товщиною 7–12 мм. Плодові стрілки вкорочувати залежно від характеристики і господарсько-біологічних ознак сорту, з урахуванням ембріональної плодоносності вічок в поточному році. При цьому поранення повинні бути якомога меншими, прийом слід виконувати гострим секатором, добре наточеною і в потрібній мірі розведеною пилкою.

Вміст вологи в однорічних пагонах дуже низький, що, мабуть, пов’язано з незадовільним запасом доступної для рослин води після посушливих літа і осені. Багаторічні спостереження показують, що ріст і розвиток кущів, врожайність винограду найбільше залежать від кількості вологи в раньовесняний період. При великому дефіциті вологи на початку вегетації сокорух не спостерігається, рослинні тканини зневоднюються, розпускання бруньок затримується, пригнічуються ростові процеси, а інколи виноградники взагалі гинуть. Яскравим прикладом цього може бути стан виноградників південних районів Одеської області в 1983 р. Після посушливих літа та осені 1982 р., за період жовтень-березень опади забезпечили 42% середньої багаторічної норми, внаслідок чого вологість ґрунту на початку вегетації склала 55–60% НВ. За значного дефіциту вологи пасока на зрізаних пагонах не виділялася взагалі. Пагони почали розвиток на 12–15 діб пізніше і, досягнувши довжини в 40–45 см, в рості зупинились. Багато кущів не розвинулись взагалі і загинули внаслідок повного обезводнення тканин (за спостереженнями І.В. Шевченко та В.І. Полякова).

Рекомендуються агротехнічні заходи зі збереження вологи у ґрунті – виконання ранньовесняного боронування міжрядь навесні, при «дозріванні ґрунту». Перші культивації міжряддя проводити з мінімальною глибиною обробітку, не глибше 6–8 см. Передбачити боротьбу з бур’янами, в тому числі хімічним методом.

Моніторинг фітосанітарного стану виноградних насаджень та лабораторний аналіз відібраних зразків лози, ґрунту, рослинних рештків свідчать про високий природний інфекційний запас збудників найбільш поширених і шкідливих хвороб та шкідників винограду, який на високому рівні зберігається до початку вегетації.

На відібраних зразках однолітньої лози в досить великій кількості діагностуються зимуючі форми грибних хвороб: пікніди чорної плямистості (збудник Plasmopara viticola Berl.et Toni), з яких при мікробіологічному аналізі, методом вологої камери, виділені пікноспори; зимуючий товстостінний міцелій оїдіуму (збудник Uncinula necator Schwein., Burril), який проявляється у вигляді коричневих плям зірчастої конфігурації та у вічках навколо зачатків суцвіть винограду; виділені пікніди збудника білої гнилі (Coniothyrium diplodiella (Speg.) Sacc.), склероції збудника сірої гнилі (Botrytis cinerea Pers.) та пікніди збудника чорної гнилі (Guignardia bidwellii (Ell.) Vial. et Rav). У зразках рослинних рештків (опалому листі) накопичено і збережено високий запас ооспор мілдью (збудник Plasmopara viticola Berl. et Toni). З відібраних зразків деревини, мікологічним аналізом, методом пророщування спор на тверде агаризоване середовище, ідентифіковано спори збудників антракнозу (Gloeosporium ampelophagum Sass.), альтернаріозу (Alternaria vitis Cav), хвороб інфекційного усихання чорного раку (Sphaeropsis malorum Perck.) та еутипозу (Eutipa armeniaceae Hansf. et Garter).

У зв’язку із зазначеною вище ситуацією в кожному господарстві необхідно передбачити ранньовесняну обмивку кущів мідьвмісними препаратами у фазі набухання бруньок винограду, календарно це не пізніше першої декади квітня і за погодних умов не нижче +8 ºС. Слід застосовувати препарати на основі міді (Косайд 2000, Купросіл, Купроксат, та ін.), які в своєму складі мають прилипаючі сполуки, що збільшує площу покриття поверхні рослин та покращує прилипання препарату і забезпечить рослинам надійний захист навіть за несприятливих погодних умов.

Проти листогризучих шкідників, які в цей період вигризають бруньки винограду (скосарі, совки, п’ядуни) та шкодять виноградникам осередково, ефективним інсектицидом є Енжио (0,18 л/га). Економічний поріг шкідливості листогризучих шкідників складає 3–4 ушкоджені бруньки на кущ на столових сортах та 5–6 бруньок/кущ на технічних сортах.

При мікроскопічній діагностиці вічок лози виявлені живі особини павутинних (сімейства Tetranychidae) та чотириногих кліщів (сімейства Eriophyidae). Зимуючий запас павутинного кліща низький, в середньому склав 0,6 екз./вічко, повстяного кліща – досить високий, в межах від 1,1 до 1,9 екз./вічко на що треба звернути особливу увагу і спланувати обробку насаджень в період розпускання бруньок з застосуванням сірковмісних фунгіцидів (Кумулюс, Тіовіт Джет), або акарицидів (Вертімек, Ортус, Омайт та ін.).

Проти кліщів (брунькового, повстяного та листового) високу біологічну ефективність мають препарати на основі рослинної олії, такі, як Еко Ойл Спрей (1,5-2,0 л/га) та Препарат 30Д (0,2% робочий розчин), які дозволять сформувати тонку рівномірну захисну плівку з препарату, що забезпечить надійний захист від збудників хвороб більш ніж на три тижні.

Обстеження кущів показали наявність павутинних коконів гронової листокрутки на всій обліковій площі насаджень, середня чисельність яких становить 3,6 екз./кущ, що є досить високим запасом шкідника. Найбільша їх кількість виявлена на насадженнях від 20 років. За період зимівлі загинуло від 5,0 до 35% зимуючих лялечок. Початок літа метеликів I-го покоління прогнозується в кінці третьої декади квітня, відкладання яєць – в першій декаді травня, а відродження гусениць почнеться з третьої декади травня.

Для захисту виноградників від бур’янів у ранньовесняний період рекомендуємо застосовувати гербіцид ґрунтової дії для досходового і після сходового контролю бур’янів – Люмакс 537,5 SE, с.е., який забезпечує пролонгований контроль бур’янів (протягом 10–12 тижнів) та може бути застосований у нестабільних погодних умовах.

Академік НААН України

Власов В. В.

Post Views: 1 494