Довідка про стан виноградних насаджень України на 1 березня 2016 року

Опубліковано: 01.03.2016 р., 07:45 | Автор: Кузьменко Артем

У лютому на півдні України утримувалась нестійка, помірно тепла з опадами погода. У першій декаді середня температура повітря у Запоріжжі, Херсоні, Миколаєві становила 1-2ºС тепла, у Одесі, Ужгороді – 3-5 ºС тепла; мінімальні температури знижувались до -3…-5ºС, а максимальні підвищувались до +6…+11 ºС. У другій декаді місяця потеплішало, температура повітря знаходилась у межах 3-7 ºС. Мінімальні температури у цей період опускались у Запоріжжі, Херсоні , Миколаєві до -3…-5 ºС, а в Одесі та Ужгороді до 0…+1 ºС. Вдень максимальна температура повітря досягала 15-17 ºС тепла. Третя декада характеризувалася зниженням середніх температур повітря на 1-2 ºС і незначними (1-5 мм) опадами. Кількість опадів у лютому склала у Запоріжжі, Херсоні, Миколаєві 29-32 мм, в Одесі – 20 мм і в Ужгороді – 97 мм.

Визначення ступеню пошкодження бруньок у вічках винограду показало, що у південно-західних районах Задністров’я Одещини (Ізмаїл, Болград, Татарбунари), де мінімум температур повітря сягав до мінус 17 оС, загибель центральних бруньок коливається, у середньому, у технічних сортів європейського походження від 10 до 30 %, у столових від 30 до 70 %. Найбільш ушкоджені морозом слабоморозостійкі технічні сорти Мерло, Шардоне та столові сорти Кардинал, Королева виноградників, Карабурну та ін. Дещо більше від морозу постраждали виноградники центральних районів Одеської області (Овідіопольський, Біляївський, Роздільнянський), де мінімум температур повітря сягав до мінус 19 оС. Загибель центральних бруньок у більшості технічних сортів тут склала 30 – 80 %.

Різний характер та ступінь пошкоджень насаджень винограду, в таких вкрай несприятливих умовах зимівлі, здебільшого зумовлені стихійним розміщенням насаджень без урахування кількісних показників основних агроекологічних факторів та морозостійкості сортів. Стійкістю проти екстремальних умов визначились сорти нової селекції Мускат одеський, Загрей (технічні), Таїр, Комета (столові) та ін.

Аналіз стану насаджень винограду свідчить, що у зв’язку з різними пошкодженнями прийоми подальшого догляду за кущами у поточному році повинні бути диференційованими і спрямованими на одержання максимально можливого урожаю ягід.

Перш ніж почати обрізування кущів, слід встановити ступінь ушкодження вічок і лоз на кожній ділянці, кожному сорту та внести відповідні корективи, визначити раціональну довжину обрізування та величину навантаження кущів вічками.

Фітосанітарні обстеження виноградних насаджень різних ампелоекологічних регіонів України показали, що практично повністю збережений осінній зимуючий запас збудників хвороб і шкідників. Маршрутні обстеження виноградних насаджень та візуальний огляд кущів показали наявність павутинних коконів (зимуючих лялечок) гронової листокрутки на всій обліковій площі насаджень віком понад 10 років. В середньому загинуло від 10 до 11% зимуючого запасу шкідника. Зимуючий запас шкідника, в порівнянні з 2015 роком, значно знизився та складає в середньому 2,3-3,5 екз./кущ, максимально до 5 лялечок на кущ проти 0,8-6,0 у минулому році. Незважаючи на зменшення рівня зимуючого запасу, він залишається досить високим. Беручи до уваги достатній зимуючий запас шкідника яким повсюдно заселено до 30% кущів в разі сприятливих погодних умов вегетації можлива істотна шкідливість гронової листокрутки. Вирішальним буде своєчасне обприскування виноградників проти гусениць I покоління, яке забезпечить високу біологічну ефективність та скоротить обсяги подальшого застосування інсектицидів. Початок льоту метеликів першого покоління листокрутки, як правило, відмічається у першій-другій декаді квітня з настанням стійких температур повітря вище 100С та інтенсивність льоту метеликів залежатиме від погодних умов.

Лабораторні аналізи відібраних зразків деревини, однолітньої лози, ґрунту, рослинних залишків свідчать про збереженість досить високого інфекційного зимуючого запасу збудників хвороб та шкідників винограду.

При мікроскопічній і візуальній діагностиці бруньок лози виявлені живі особини павутинних (Tetranychidae) та чотириногих кліщів (Eriophyidae). Незважаючи на зменшення рівня зимуючого запасу майже у два рази фітопатогенних кліщів: павутинного з 2,0-2,5 у минулому році до 1,0-1,5 екз./бруньку поточного, повстяного кліща відповідно – 2,12,4 та 1,7 екз/бруньку, у 2016 році за сприятливих погодних умов (середньодобова температура повітря 24-340С, відносна вологість повітря нижче 55%) слід очікувати на досить значну шкідливість кліщів. З кожним роком заселення кліщами виноградних насаджень не зменшується тому що боротьба з ними практично не ведеться.

На зразках однолітньої лози різних сортів візуально діагностуються пікніди чорної плямистості та ураження оїдіумом, яке виявляється у вигляді коричневих плям зірчастої конфігурації (зимуючий міцелій) та мікробіологічним аналізом (методом вологої камери) виділяється комплекс грибних організмів – пікніди збудника чорної плямистості (Phomopsis viticola Sacc.), пікніди збудника білої гнилі (Coniothyrium diplodiella (Speg.) Sacc.), склероції сірої гнилі (Botrytis cinerea Pers.) та пікніди чорної гнилі (збудник Guignardia bidwellii (Ell.) Vial. et Rav).

Мікологічним аналізом (методом пророщування спор на тверде агаризоване середовище) з відібраних зразків деревини ідентифіковано збудників антракнозу (Gloeosporium ampelophagum (Pass.) Sass.) та альтернаріозу (Alternaria vitis Cav).

В зразках рослинних залишків (опалому листі) виявлено високий запас ооспор мілдью (збудник Plasmopara viticola Berl. et Toni).

Порівняно тепла зима сприяли доброї перезимівлі збудників всіх зазначених вище хвороб. Наявний інфекційний запас достатній для повсюдного та сильного розвитку, як мілдью так і оїдіуму в поточному 2016 році. Епіфітотійного характеру вони набудуть за сприятливих для свого розвитку погодних умов. Для мілдью – температура 14-250С, дощі та роси, для розвитку оїдіуму – умови сухого й жаркого літа. Поширення сірої гнилі ймовірне в період дозрівання ягід за наявності вологи.

На даний час для встановлення інфекційного запасу збудників хвороб та щільності популяції шкідників необхідно провести в кожному господарстві фітосанітарних обстежень для оптимального вибору стратегії захисних заходів навесні 2016 року.

Директор ННЦ «ІВіВ ім. В. Є. Таїрова», академік НААН України

Власов В. В.

Post Views: 1 550