Довідка про стан виноградних насаджень України на 1 липня 2018 року
Опубліковано: 01.07.2018 р., 12:40 | Автор: Кузьменко Артем
На півдні України впродовж червня утримувалася тепла, а інколи й спекотна погода. У першій декаді середньо декадні температури повітря становили 19-21 °С, мінімальні температури знижувались до 9-10 °С, а максимальні підвищувались до 30-31 °С. Друга декада червня була відносно спекотною – середньо декадні температури повітря підвищились до 24-25 °С, мінімальні температури становили 13-16 °С, а максимальні досягали 32-35 °С. У третій декаді температура повітря утримувалась на рівні 22-24 °С, максимальні температури склали 32-36 °С. У кінці третьої декади червня спостерігалося похолодання – мінімальні температури повітря вночі знову знижувалися до 9-10 °С.
Темпи накопичення тепла у червні випереджали норму від 335 °С на початку місяця до 390 °С на кінець червня. Сума середньодобових температур повітря вище +10 °С на 30 червня склала 1625 °С.
За умовами зволоження найбільш сухою була перша декада – кількість опадів коливалася по території виноградарської зони від 0 до 1 мм (в Ужгороді – 8 мм), а найбільша кількість опадів спостерігалася у третій декаді – від 15 до 28 мм (в Ужгороді – 34 мм). В цілому за місяць кількість опадів склала: у Запоріжжі – 25 мм, Херсоні – 23 мм, Миколаєві – 22 мм, Одесі – 30 мм, Ужгороді – 103 мм.
Умови вегетації поточного року сприяли прискореному настанню та завершенню фази цвітіння винограду на фоні посиленого росту однорічного приросту кущів. Як правило, велика маса вегетативного приросту рослин обумовлює значні витрати ґрунтової вологи, пов’язані з регулюванням температурного режиму. У зв’язку з цим всі агротехнічні заходи з догляду за насадженнями повинні спрямовуватися на збереження вологи. Для цього протягом липня треба видалити бур’яни шляхом проведення культивації міжрядь на глибину 8-12 см у поєднанні з міжкущовим обробітком ґрунту.
На кущах як технічних, так і столових сортів винограду у більшості насаджень розвинулась велика кількість пагонів як на плодових ланках, так і багаторічних частинах кущів, які значно перевищують норму навантаження. На таких виноградниках буде значно гірше визрівання пагонів, що послабить морозостійкість кущів та плодоношення в наступному році, а також ускладнить боротьбу зі шкідниками та хворобами в поточному році. У зв’язку з цим необхідно терміново до 15 липня провести видалення секаторами зайвих пагонів.
В поточному році на молодих виноградниках (на 2-4 рік після їх садіння) слід проводити операції з прискореного формування кущів способом прищипування та пасинкування пагонів. На окремих насадженнях плодоносного віку за умов повного заповнення шпалерного простору раціонально провести операції з прищипування та пасинкування пагонів, що сприятиме призупиненню процесів відмирання тіньового листя та розвитку збудників сезонних хвороб.
На виноградниках, закладених в поточному році, необхідно не пізніше другої декади липня провести катаровку, щоб усунути загрозу переходу кущів на поверхневі корені. На плодоносних виноградниках і насадженнях другого-четвертого року в липні та першій половині серпня також необхідно провести катаровку і видалення підщепної порослі.
На 1 липня відзначається інтенсивна яйцекладка бавовняної совки на ягодах винограду. Відродження гусениць почнеться через 2-4 доби після відкладання яєць, розвиток гусениць триває 12-22 дні. Заляльковування відбувається найчастіше в ґрунті на глибині 4-10 см. Шкідливість, заподіяна бавовняною совкою, в останні роки стає більш відчутною. На виноградні насадження шкідник мігрував через нестачу харчової бази на територіях, зайнятих основними кормовими рослинами: кукурудзою, томатами, перцем, соняшником і т. д. Друга хвиля розвитку бавовняної совки, як правило, відзначається в серпні-вересні, тому для успішного захисту винограду від шкідника найближчим часом оптимальним буде застосування інсектициду Кораген, к.с. (0,175-0,2 л/га) та через 10-14 днів необхідно буде провести повторну обробку інсектицидом Проклейм (0,3-0,4 кг/га).
Спостерігається літ метеликів гронової листокрутки другого покоління, який розпочався у кінці другої декади червня. Через 1-2 дні після вильоту метелики відкладають яйця, з яких через 7-8 днів відроджуються гусениці. Через більш високу температуру в цей період розвиток другої генерації гронової листокрутки проходить активніше і в стислі терміни (в середньому за 20 днів). При чисельності самців у феромонних пастках понад 5 штук (столові сорти) та до 10 штук (технічні сорти) за добу масового льоту слід планувати обробку. Масове відродження гусениць збігається з початком дозрівання ранніх сортів винограду, у зв’язку з чим актуальним буде застосування інсектициду нового покоління природного походження Проклейм, р.г. (0,3-0,4 кг/га) з коротким терміном очікування (ні більше 15 діб).
Стадія розвитку винограду – змикання ягід у гроні, є найбільш вразливою для оїдіуму і гнилій винограду (білої та сірої). У зв’язку з чим слід провести комплексну обробку виноградників баковою сумішшю наступними фунгіцидами: Діналі + Натіво; Топаз + Скала; Вівандо + Колліс; Валіс + Оріус; Талендо + Імпакт; Принцип + Малвін; Флінт Стар + Фолікур та ін. При появі сірого спороношення оїдіуму слід використовувати контактні сірковмісні препарати: Кумулюс (6,0 кг/га), Тіовіт Джет (5,0-8,0 кг/га) та ін.
Для досягнення високого ефекту захисту та забезпечення більш довготривалого захисту до бакової суміші інсектицидів і фунгіцидів у кожну обробку слід застосовувати поверхнево-активні речовини нового покоління, що належать до органо-силіконової групи, відомої як «суперприлипачі», наприклад Сільвет Голд чи Скаба з нормою витрати 0,2 л на 1000 л раствору на 1 га.
В останній час застосування біостимуляторів росту у системі інтегрованого захисту інтенсивних насаджень винограду є найефективнішим заходом підвищення урожайності та покращення якості готової продукції. Рекомендуємо застосовувати Атонік Плюс (0,2 л/га), Ізабіон (3,0 л/га) та Амалгерол (3,0 л/га) – препарати, які пройшли виробничу перевірку і показали високу ефективність застосування на селекційних насадженнях нашого інституту.
Директор ННЦ «ІВіВ ім. В. Є. Таїрова», академік НААН України | Власов В. В. |