Довідка про стан виноградних насаджень України на 1 жовтня 2020 року
Опубліковано: 01.10.2020 р., 09:15 | Автор: Кузьменко Артем
Упродовж вересня на території усіх виноградарсько-виноробних регіонах утримувалися несприятливі агрометеорологічні умови внаслідок жорсткої повітряно-ґрунтової засухи. Випадіння значних дощів у кінці вересня та на початку жовтня відбулося переважно у західних і центральних областях та не вирішили проблему на півдні й сході. Таким чином, високий температурний режим влітку та відсутність ефективних опадів протягом року зумовили досить низькі запаси продуктивної вологи у ґрунті. Внаслідок тривалої посухи припинився ріст пагонів та налив ягід. У багатьох районах на кущах спостерігалось засихання ягід у гронах. Через низькі запаси вологи у ґрунті рослини знаходяться в пригніченому стані, що проявляється в низькій оводненості пагонів. Знизити вплив посухи та покращити підготовку кущів до зими можливо лише за умов швидкого збору урожаю (протягом 10-15 днів).
Для зниження негативної дії посухи на виноград всі агротехнічні заходи повинні бути спрямовані на збереження ґрунтової вологи. Після збирання врожаю необхідно провести неглибоке (на 12-15 см) чизелювання міжрядь виноградників.
Умови поточного сезону сприяли значному накопиченню інфекційного запасу комплексу хвороб і зростанню чисельності шкідників. Значний недобір атмосферних опадів і дефіцит атмосферної вологи зумовили посушливі агрометеорологічні умови, що в свою чергу вплинули на розвиток оїдіуму по типу епіфітотії (Uncinula necator Berkl.) і на фенологію розвитку гронової листокрутки (Lobesia botrana Den. et Schiff.), чисельність якої перевищувала економічний поріг шкідливості.
Сприятливі погодні умови склалися і для розвитку комплексу сисних шкідників (кліщів, цикад і трипсів). В умовах холодної затяжної весни і пізнього розвитку кущів виявлялася шкідливість брунькових кліщів, зокрема виноградного брунькового кліща (Eriophyes vitigineusgemma Maltsh.). Масово, особливо в приватному секторі, розвивалася цикадка японська (далекосхідна) виноградна (Arboridia kakogowana Mats.). Повсюдно заселяли виноградники рослиноїдні трипси (Thysanotera), проявляючи два піки шкідливості: перший – в період розвитку 9-10 листків, другий – в період від активного зростання суцвіть до початку росту ягід винограду.
Не обійшлося у сезоні без ураження винограду різними видами гнилей. Сіра гниль (Botrytis cinerea Pers. ex Fr.) переважно розвивалась на технічних сортах тих масивів, де спостерігався інтенсивний розвиток гронової листокрутки. Столові сорти, крім сірої гнилі, масово уражувалися різними видами пліснявих гнилей (Aspergillus niger, Rizopus nigricans, Cladosporium herbarum, Penicillium expansum та ін.).
Щоб уникнути подальшого накопичення і збереження інфекційного запасу патогенних організмів на виноградниках і захистити лозу в осінньо-зимовий період, необхідно забезпечити видалення з кущів всіх грон (джерело інфекційного запасу) і у кінці жовтня або на початку листопада провести обробку кущів і прилеглий ґрунт 3-5% розчином залізного купоросу, відповідно молоді і багаторічні насадження.
Незважаючи на нововведення у рослинництві, сульфат заліза, завдяки широкому спектру дії і безпеці, не втратив своєї популярності й досі. Однією з переваг сірчанокислого заліза є можливість його використання в якості добрива (у боротьбі з хлорозом), дезінфектора (проти лишайників і мохів), інсектициду та фунгіциду. До того ж залізний купорос утворює на деревині своєрідне покриття, яке захищає виноград від коливань температури у зимовий період.
1 коментар