Довідка про стан виноградних насаджень України на 30 квітня 2015 року
Опубліковано: 30.04.2015 р., 15:21 | Автор: Кузьменко Артем
На території виноградарської зони України початок квітня був прохолодним і дощовим, на кінець місяця потеплішало і в середньому температура повітря становила +9…11°С. Максимальна температура повітря підвищувалася до +21…+23°С в Запорізький, Херсонський та Миколаївський областях і до +25…+26°С на Закарпатті. Мінімальна температура повітря знижувалась до 0…мінус 1°С, а на Закарпатті до мінус 1…2°С. Кількість опадів за квітень склала від 60 мм на Миколаївщині до 85 мм на Запоріжжі
По Одеський області середня температура повітря за квітень знаходилася на рівні середніх багаторічних значень і становила також +9…11°С; максимальна температура досягала у Болграді, Сараті, Ізмаїлі +26…27°С, Роздільній +24°С і по Одесі +22°С; мінімальна температура опускалася до від’ємних значень мінус 1…2°С (окрім Одеси +2°С). Кількість опадів склала у Болграді 36 мм (94 % норми), у Сараті та Ізмаїлі 43 мм (130 % норми), у Роздільній і Одесі 65 мм (235 % норми).
Вибіркове визначення вологості метрового шару ґрунту на молодих та плодоносних виноградниках ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова» свідчить про дуже добре вологозабезпечення рослин на початок вегетації. Так, на кінець квітня вологість кореневого шару ґрунту становить на рівні 90-95 % НВ, запаси продуктивної вологі в 1 м шарі 140-145 мм, що вище середньо-багаторічних значень на 25-35 мм.
З метою збереження існуючих запасів вологи на ділянках, де проведено осіннє чизелювання необхідно провести культивацію на глибину 10-12 см. На виноградниках, зораних восени, для вирівнювання відвальних борозен проводять глибоку культивацію. Обробку міжрядь плодоносних виноградників доцільно проводити одночасно з обробкою ґрунту в ряду на глибину 10-12 см, застосовуючи для цього пристосування ПРВМ – 72000, ПРВН – 11000.
Достатні запаси вологи сприяють внесенню у весняний період мінеральних добрив. Тому за їх наявності, в ґрунт необхідно внести в розрахунку на два роки N90 Р120 К180 кг/га, використовуючи для цього машину КСА-3, переобладнану для глибокого внесення туків.
Відповідно до проведеного обстеження на 30 квітня (в залежності від сорту та розташування ділянки) почали розвиток від 40 до 80% вічок, залишених після обрізування. В цілому стан виноградників неоднорідний, що вимагає проведення на деяких ділянках комплексу прийомів по відновленню формувань кущів. При цьому слід враховувати реальні можливості господарства, обсяги майбутніх робіт і забезпеченість їх робочою силою для своєчасного виконання, враховуючи, що зелені операції з відновлення кущів необхідно провести в стислі терміни, не пізніше першої половини червня.
На виноградниках, де почали розвиток 60-80 % вічок плодових ланок особливу увагу слід приділити обламуванню зелених пагонів, починаючі операцію в травні місяці, при досягненні довжини 10-15 см. У першу чергу видалити всі слабкі пагони, що розвинулися на штамбі і рукавах, за винятком потрібних для заміни або відновлення скелетних частин куща. Кількість пагонів, яку залишають на кущах (на 1 погонний метр вертикальної одноплощинної шпалери), залежить від біологічних особливостей сортів (сорти з дрібними гронами і з невеликою листовою поверхнею кущів – (Рислінг рейнський, група сортів Піно, Каберне-Совіньйон, Голубок, Одеський чорний, Ізабелла; сорти з вищими показниками плодоносності і більшою листовою поверхнею – Фетяска, Мускат Оттонель, Аліготе, Сухолиманський білий, Рубін Таїровський, Ароматний та ін.; столові сорти – Аркадія, Одеський сувенір, Оригінал, Кобзар, Загадка, Флора, Таїр, Кардішах та ін.).
Лабораторні аналізи відібраних зразків лози, ґрунту, рослинних залишків свідчать про збереження досить високого інфекційного зимуючого запасу збудників хвороб. У вічках навколо зачатків суцвіть виявляється зимуючий міцелій оїдіум (збудник Uncinula necator Schwein., Burril). У зразках рослинних залишків накопичений і збережений високий запас ооспор мілдью (збудник Plasmopara viticola Berl.et Toni).
Мікробіологічними аналізом, методом вологої камери, були виділені пікніди збудника чорної плямистості (Phomopsis viticola Sacc.), склероції сірої гнилі (Botrytis cinerea Pers.) та невелика кількість пікнід чорної гнилі (Guignardia bidwellii (Ell.) Vial. Et Rav). Мікологічним аналізом, методом пророщування спор на тверду агаризовану середу ідентифіковано збудників антракнозу (Gloeosporium ampelophagum (Pass.) Sass.) та альтернаріозу (Alternaria vitis Cav).
Не слід забувати, що успіх відновлення виноградників від негативного впливу низьких зимових температур буде залежати від якісного виконання заходів щодо захисту насаджень від шкідників і хвороб. Тому в поточному році слід передбачити проведення другого весняного профілактичного обприскування. Боротьба в цей період ведеться з поширенням первинної інфекції чорної плямистості, антракнозу, краснухи, сірої гнилі, оїдіуму, мілдью та хвороб, які викликають інфекційне всихання кущів (чорний рак, еутіпоз, еска та ін.).
Доцільно разом з пестицидами використовувати допоміжні речовини (багатофункціональні ад’юванти природного походження на основі рослинних масел) типу Кодасайд 950 М.Е. (1,5-2,5 л/га), Сільвет Голд 100 М.Е. (0,025-0,05% р-р) та ін., які сприяють підвищенню ефективності використання засобів захисту рослин та оптимізують норму витрат робочої рідини.
Через холодну і затяжну весну виліт метеликів гронової листокрутки був зафіксований 28 квітня, в той час як минулого року літ шкідника розпочався 19 квітня. Візуальні маршрутні обстеження кущів показали наявність павутинних коконів гронової листокрутки на всій обстеженій площі, найбільша їх кількість була виявлена на насадженнях старше 19 і більше років. Чисельність зимуючих лялечок в місцях зимівлі склала в середньому від 0,4, максимально 5,3 екз./кущ, проти 1,2, максимально 9,0 екз./кущ даних попереднього обстеження в березні місяці. У зв’язку з цим, при оптимальних погодних умовах, масовий літ листокрутки слід очікувати в другій половині травня.
Боротьбу з гроновою листокруткою слід проводити в період масового відродження гусениць, так як з цього і до досягнення ними 1-2-го віку гусениці найбільш сприйнятливі до впливу більшості інсектицидів, а саме через 10 днів після початку масового льоту метеликів на феромонні пастки. Високу технічну ефективність мають препарати: Децис Ф-люкс к.е. (0,4-0,6 л/га), Люфокс 105 ЕС (1,0 кг/га), Номолт к.с. (0.5 л/га), Сумі-альфа к.е. (0,4-0,6 л/га), Бі-58 Новий (1,2-3,0 л/га), Золон 35к.е. (1,0-2,8 л/га), Талстар (0, 2 л/га), Цезар к.е. (0,2 л/га) Енжіо (0,18 л/га) та ін.
При мікроскопіюванні вічок лози виявлені живі особини павутинних і чотириногих кліщів сімейства Tetranychidae і Eriophyidae. Зимуючий запас павутинного кліща склав в середньому 0,46, максимально 2,7 екз./бруньку, повстяного кліща відповідно – 0,4 і 1,8 екз./бруньку.
Для захисту виноградників від бур’янів у весняний період рекомендуємо застосовувати гербіциди суцільної дії гліфосатної групи: Гліфос Супер, в.р. (3,2 л/га), Раундап Макс, в.р. (3,2-6,0 л/га), Домінатор 360, РК (4,0-8,0 л/га), Клінік Макс (2,0-4,0 л/га) та ін.
Директор ННЦ «ІВіВ ім. В. Є. Таїрова», академік НААН України | Власов В. В. |